ВІКОДАВНІЙ, Я, Є.
Вікодавній, я, є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 237.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВІКОНЕЧКО, КА, →← ВІКОВИЙ, А, Е.